Відповідно до наказу обласного управління освіти і науки від 26.08.2009 р. № 355 «Про проведення моніторингових досліджень у 2009-2010 н.р.» було проведено соціологічне опитування старшокласників шкіл Запорізької області щодо світоглядних орієнтацій учнівської молоді. Дослідження проводилось за методом випадкової вибірки. Під час її формування враховано принцип пропорційного відношення закладів освіти в розрізі територіальних одиниць та типів освітніх закладів. Таким чином вибіркою було охоплено 65 освітніх закладів Запорізької області, що становить 10% від генеральної сукупності.

Об'єктом цього дослідження були учні одинадцятих класів шкіл різного типу (загальноосвітні, ліцеї, гімназії) регіону. В опитуванні брали участь 1066 респондентів віком від 15 до 18 років. Серед них: дівчат – 594 (55,72%), хлопців – 472 (44,27%).

Метою проекту є виявлення стану суб’єкту навчального процесу – майбутніх випускників шкіл. Дослідження проводилось у формі письмового опитування шляхом  вивчення  таких показників: сформованість ціннісних та світоглядних орієнтації; необхідність планувати своє життя; наявність проблем, які турбують; дозвілля; самооцінка своїх  здібностей та можливостей; рівень шкільної освіти; життєві перспективи старшокласників.

При аналізі результатів дослідження,  показники, які вимірювалися, були об’єднані у чотири основних блоки:

1. Самооцінка особистісних якостей;

2. Смислово-життєві установки та життєві перспективи;

3. Ціннісні орієнтації випускників та дозвілля;

4. Оцінка випускниками якості освіти та ефективності роботи школи.

Перший блок анкети для випускників присвячений визначенню самооцінки учнів своєї успішності у навчанні, а також визначенню системи ціннісних орієнтацій, як складових  якості освіти.

Самооцінка учня складається на основі формування уявлень про себе, що визначає соціальну адаптацію особистості та виступає регулятором її поведінки і діяльності. Формування самооцінки відбувається під впливом соціуму (сім'я, школа, різні угрупування,  до яких належить особистість). Величезний вплив у процесі соціалізації має сім'я, яка як інститут соціалізації особистості продовжує відігравати найважливішу роль в юнацькому віці.

Питання анкети на визначення самооцінки були сформульовані наступним чином: «Як ви оцінюєте власний рівень набутих знань порівняно зі своїми колегами?», «Які риси характеризують вас як особистість?».

Були отримані такі результати: лише 12,96% старшокласників зі всієї вибірки оцінюють свої результати на високому рівні, 36,37% - вище середнього, 44,54% - на середньому, близько 6% - нижче середнього та незадовільному рівнях. Це досить низька самооцінка і цей факт не може позитивно впливати на якість навчання. Можливо, це занижена самооцінка та недооцінка своїх здібностей, що декілька знижують саме навчальну працю, а можливо це є об’єктивна оцінка своїх можливостей.

Серед характерних для себе рис в учнів одинадцятих класів на першому місці виступає гордість, на другому – щирість, на третьому – співчуття, потім – правдивість, милосердя, активність, працелюбність, ініціативність, впевненість в собі. Не характерними для себе рисами, які мають вплив на особистість, старшокласники відмічають досконале володіння професійними знаннями (31,36%), художній смак (26,06%), дисциплінованість (18,45%), впевненість в собі (15,12%) (рис. 1).

Рис. 1.

Аналіз наступних результатів показав, що учні недооцінюють свої здібності, а це в свою чергу має суттєвий вплив не тільки на успішність навчання в цілому, але й на їх характер та можливості.

Наступний блок питань соціологічного опитування передбачав визначення ціннісних орієнтацій майбутніх випускників. Визначення ціннісних орієнтацій сучасних випускників дає можливість уявити те, що значимо для них, тобто поведінку особистості при реалізації своїх життєвих планів.

Пізнання цінностей особистості призводить до найбільш правильного пізнання самої особистості. Тому, якщо в особистості домінують цінності соціального характеру, то ця особистість може відбутися в напрямках політичної та адміністративної кар'єри. Домінування цінностей творчого характеру впливає на реалізацію особистості  у науці, мистецтві та інших формах творчості. А якщо домінують цінності володіння, матеріального благополуччя, то особистість схильна до підприємницької діяльності.

Для визначення ціннісних орієнтацій випускників шкіл репрезентативної вибірки  респондентам було запропоновано вибрати з чотирнадцяти життєвих цінностей найбільш важливіші для них. Результати показали, що найбільш значимими для учнів стали такі:

-         Створити сім'ю  та зробити кар'єру 86 % виборів;

-         Мати хороших і надійних друзів – 36,86%;

-         Знайти кохання – 30,58%;

-         Здобути цікаву професію – 29,36%;

-         Мати міцне здоров'я – 27,2%.

На останньому місці в одинадцятикласників віра в Бога та виховання в собі волі і сильного характеру (3,65%) (рис. 2).

Рис. 2.

На нашу думку, те як учні проводять свій вільний час має тісну взаємозалежність з тим, які цінності вони виділяють. В анкеті  були закладені питання, щодо занять на дозвіллі. Відповіді  ми розбили на три блоки: заняття активного відпочинку, заняття пов’язані з самоосвітою та саморозвитком, заняття пов’язані з вимушеною роботою.

Аналіз результатів опитування показав наступне: займаються спортом у вільний час – 54% респондентів; читають літературу, відвідують кіно, театри – 68%, займаються самоосвітою – 48%, вимушені працювати, щоб мати гроші – 36%. Переважна більшість старшокласників переглядають телепередачі, слухають музику у вільний час – 91%, спілкуються з друзями – 92%. Останнє вказує на те, що учні 11-го класу проводять своє дозвілля таким чином,  відповідно до вікових особливостей.

Вищезазначене підтверджує факт залежності між цінностями особистості та проведенням свого вільного часу.

Третій блок нашого моніторингу досліджує життєві перспективи учнів та проблеми, які їх турбують.

Серед чинників, які мають найбільший вплив на формування світогляду  - старшокласники обрали:

-         сім'я – 53,93% виборів;

-         школа – 21,76%;

-         друзі – 17,16% (рис. 3).

Рис. 3

У нашому випадку майбутні випускники віддають пріоритет міжособистісній взаємодії як цінності, тобто на перший план виходять зв'язки з тим колом, безпосередньо з яким вони тісно пов’язані і це відповідає їхнім віковим можливостям та потребі у спілкуванні. Таким чином, можна сказати, що випускники шкіл правильно ставлять пріоритеті, які мають на них вплив.

Серед проблем, які турбують майбутніх випускників, на перший план вийшли наступні:

-         професійна перспектива – 54,97% виборів;

-         навчання – 51,21%;

-         матеріальне становище – 41,47%;

-         здоров'я – 34,8%;

-         особисте життя – 33,67% (рис. 4).

Рис. 4

На запитання: «Ким ви уявляєте себе через 15-20 років?» відповіді учнів 11-го класу розподілилися наступним чином (рис. 5):

Рис. 5

Таким чином, суттєву роль у структурі цінностей випускників грає потяг до матеріального добробуту, досягнення якого вони пов'язують з подальшим професійним самовизначенням. Отримані результати дають можливість зробити висновок, що випускники шкіл достатньо правильно оцінюють сучасну економічну обстановку й розуміють, що необхідно досягати професійної майстерності, а це в свою чергу вплине на подальші життєві перспективи.

Зважаючи на те, що одинадцятикласники усвідомлюють те, що реалізація життєвих планів залежить від їхніх власних зусиль, а також їх прагнення і далі продовжувати освіту, виникає необхідність у підвищенні якості освіти. Тому останній блок нашого дослідження саме і присвячений виявленню відношення учнів до якості освіти. Показниками цього блоку є питання: «Чи задовольняє вас рівень шкільної освіти?», «Які предмети ви вважаєте за необхідне вилучити з шкільної програми?», «Які предмети ви вважаєте за необхідне додатково ввести у шкільну програму?». В цих питаннях закладена оцінка учнями таких параметрів як: зміст освіти, якість викладання предметів державного стандарту та шкільного компонента, те, як школа поряд з пізнавальною функцією реалізовує психологічну функцію, тобто створює умови для формування внутрішнього суб’єктивного світу особистості, враховуючи її унікальність та непередбачуваність можливостей кожного учня.

По виборці 66% старшокласників рівень шкільної освіти  задовольняє майже повністю, частково – 28%. Викликає занепокоєння той факт, що рівнем освіти незадоволені 4,5% випускників, а це значить кожному четвертому учню із десяти  або не цікаво у школі, або вони не комфортно себе почувають, або у школі не створені сприятливі умови для навчання, або відчувають труднощі у навчанні.

Для підвищення рівня потреб учнів щодо якості освіти можна врахувати їх побажання стосовно предметів, які на їхню думку необхідно додатково ввести у шкільну програму: психологія, філософія, соціологія, автосправа, медицина, театральне мистецтво.

Також старшокласники висловили побажання вилучити із шкільної програми такі предмети: основи безпеки життєдіяльності, захист Вітчизни, алгебра, хімія, геометрія, фізкультура, німецька мова. Перелічені предмети обов’язкові для вивчення. Причинами такого висловлювання учнів можуть бути некваліфіковане викладання предметів, проблеми кадрового складу (особливо у сільській місцевості, де не вистачає спеціалістів з певних предметів та їх замінюють не фахівці) або не бажання вчитися самими учнями. А це в свою чергу має суттєвий вплив на рівень задоволення освітою.

Оцінка випускниками якості освіти є суб’єктивним показником, але його потрібно враховувати. Можливими причинами цього факту можуть бути проблеми кадрового складу, проблеми міжособистісних стосунків з викладачами, складність та нерозуміння деяких предметів, що також впливає на рівень задоволення освітою. Для ретельного відстеження ймовірних причин незадоволенням якістю надання освітніх послуг необхідно проводити  більш детальніші дослідження шляхом спостережень, анкетування, відвідуванням уроків тощо.

Висновки

Виходячи з мети дослідження та аналізу отриманих результатів, можна зробити наступні загальні висновки:

1. Випускники шкіл, які брали участь в опитуванні, усвідомлюють значимість освіти не тільки самій по собі, але й для реалізації своїх життєвих планів.

2. Система особистісних якостей старшокласників взаємоузгоджена із загальнолюдськими та соціальними цінностями.

3. Підтверджено факт залежності між цінностями, які виділяє особистість,  та проведенням дозвілля.

4. Старшокласники недооцінюють свої здібності, що має суттєвий вплив на розвиток як здібностей, так і результативності навчання в цілому.

5. На сучасному етапі учні 11-го класу правильно розставляють пріоритети для досягнення професійної майстерності, що збільшує їх шанси у конкурентній боротьбі на ринку праці.

Підсумовуючи вище викладене, можна зазначити, що кінцева мета будь-якої освітньої системи міститься у навчанні, вихованні та розвитку особистості учня. Тільки через розвиток особистості можливий подальший розвиток сучасної держави та суспільства. Школа повинна спрямувати навчально-виховний процес на  побудову такої соціальної організації життя, яка б допомогла кожному учню, спираючись на отриманні знання та досвід, знайти та реалізувати самого себе, знайти певну соціальну нішу, здобути значущий соціальний статус.

Завідувач обласного

науково-методичного центру

моніторингових досліджень якості освіти                         С.О. Павлова

Методист  обласного

науково-методичного центру

моніторингових досліджень якості освіти                          Е.А. Лук'янчук